Із доповіді Голови СПУ Миколи Рудьковського «Про політичну ситуацію в Україні та завдання партійних організацій СПУ на сучасному етапі» на ХХ з’їзді СПУ 21 червня 2014 року
Шановні колеги, я хочу подякувати вам усім, що ви приїхали на сьогоднішній з’їзд, тим самим підтвердивши готовність відроджувати авторитет нашої партії. Соціалістична партія – це не Голова СПУ. Це тисячі й тисячі представників народу України, які об’єдналися заради того, щоб реалізувати ідеї соціальної справедливості в нашій країні. Я не є людиною середнього достатку, проте поділяю соціалістичні погляди, тому що переконався, що побудова європейської моделі соціалізму в Україні – єдиний шлях, який забезпечить нормальне, достойне життя для всіх її громадян. Чому зараз люди виходять на протести? Тому що незадоволені рівнем свого життя. Ви стежите за роботою парламенту і бачите, як важко приймаються закони, які захищають людину праці. Після того, як у Верховній Раді не стало фракції соціалістів, там немає політичної сили, яка б системно відстоювала інтереси простих людей. Усе, що від мене залежить, як народного депутата, представника партії, котра сповідує принципи соціальної справедливості, я роблю. Я підготував закон про відміну пенсійної реформи, вношу закон про соціальний захист матерів, у яких троє і більше дітей, аби вони мали змогу йти на пенсію у 55 років. Запропонував постанову про підняття заробітної плати, стипендій на 30%. Ставлю питання про відшкодування громадянам збитків, які нанесло військове протистояння на Сході. Вношу інші пропозиції - стосовно державного медичного страхування, щодо громадян, які постраждали від кредитного свавілля, роблю все, щоб підтримати позичальників. Якщо ми будемо захищати інтереси середнього класу - вони у відповідь підтримають нашу партію. У нас є великий пласт, який ми напрацювали з дітьми війни. Ми свого часу провели закон про їхній соціальний захист, але зараз уряд усіляко ігнорує його виконання. Нам треба повернутися до цієї проблеми, долучивши дітей війни до співпраці з СПУ. І перше спільне завдання - примусити державу виплатити дітям війни заборговані кошти за вже прийнятими судовими рішеннями. В умовах, коли в парламенті немає політичної сили, яка б відстоювала інтереси трудових людей, пенсіонерів, інвалідів, усіх, хто потребує підтримки і захисту, в соціалістів є не просто велика можливість, а нагальна необхідність пройти до Верховної Ради. Головне в цій ситуації - донести до людей наші позиції. Як ви знаєте, я зареєстрував законопроект про вибори за відкритими регіональними партійними списками. Проте цей закон не влаштовує політичних босів, які й надалі хочуть продавати місця в партійних списках, проводити в парламент своїх родичів і близьких. Але я наполягатиму на прийнятті цього закону. Впевнений, він буде схвально сприйнятий людьми, як і позиція про зняття депутатської недоторканності та скорочення кількісного складу Верховної Ради. Що важливо для успішної роботи СПУ? Це безумовно - наша єдність! Прикро за колег, які організували те, що ми сьогодні бачимо перед будівлею Київської облради, де проходить наш з’їзд. Вони віднеслися до партії, як мачуха до дитини: ні собі – ні людям. Однак я переконаний - у нашої партії є майбутнє. Соціалістична ідея не розколює, а об’єднує країну. Вона має на теренах України глибоке історичне коріння. Варто згадати того ж Івана Франка, який заявляв, що поділяє ідеї соціальної справедливості, але не поділяє ідеї диктатури пролетаріату. Тому що будь-яка диктатура ні до чого доброго не приведе! На сьогодні олігархи стали частиною виконавчої влади, в той час як бізнес не повинен бути при владі. Бізнес мусить бути партнером влади. При цьому сплачувати податки сповна, за принципом: великий бізнес – високі податки. Чи так у нашій державі нині будуються стосунки з великим бізнесом? На жаль, ні! Для прикладу, на минулому тижні Верховна Рада розглянула в першому читанні закон про т.зв. податковий компроміс. Слухайте, це кінець світу, а не закон про податковий компроміс! Ні для кого не секрет, що в нас є представники бізнесу, які через «податкові ями» уникали податків. Грубо кажучи, йому треба було сплатити 20% прибуткового податку і 20% ПДВ, він же через «податкову яму» користувався платежем і платив лише 8%. Тобто, у такий «спосіб» заробляв 30% від прибутку, потім переводив ці кошти в офшори, клав на депозити. Тепер же уряд спільно з тими, хто користався «податковими ямами», протискує закон, суть якого полягає в наступному: якщо вони добровільно заплатять 15%, то всі раніше скоєні порушення закону їм будуть пробачені. На мою думку, податковий компроміс – це податкова перевірка бізнесу, і все, що шахраї не доплатили, вони повинні повернути в бюджет. Компроміс у наступному: якщо чесно працюєш – не сидиш у в’язниці. А інакше - прокуратура, розслідування, покарання. Нову владу, безсумнівно, треба підтримати. Але в питаннях, які стосуються державного бюджету, прав громадян, соціального захисту людини праці - ми повинні бути абсолютно безкомпромісними. Я хочу, щоб люди, які стоять на стороні лівих сил, сказали: тільки Соціалістична партія послідовно й принципово відстоює наші права і позиції. Ми завершуємо наш з’їзд і невідкладно переходимо на зовсім інший формат роботи: будемо присутні в різних ЗМІ, будемо ініціювати різноманітні заходи в регіонах, будемо змінюватися у всьому, щоб забезпечити відродження нашої партії, щоб у новому складі Верховної Ради обов’язково була фракція соціалістів. Чому ще потрібні позачергові парламентські вибори? Я вважаю, що більшість у новому парламенті має бути сформована без участі радикальних лівих сил. Якщо цього не буде досягнуто, то нашу країну й надалі колотитиме так, як її колотить зараз. Для того, щоб не допустити в Україні змін на краще, Росія застосовує інформаційні технології, які сприяють радикалізації настроїв у нашому суспільстві. Ми не повинні на це піддаватися. Власне, наші громадяни все більше починають розуміти, що до чого. На останніх виборах навіть у Західній Україні всім цим радикалам люди дали правильну оцінку. Після позачергових парламентських виборів, сподіваюсь, в Україні таки буде сформовано уряд професіоналів. Нарешті, ще одна проблема, котру ні в якому разі не можна обійти. Шановні партійці, на Сході нашої країни, по суті, йде війна. Війна, програвши яку, ми ризикуємо втратити не лише частину української території, а й поставимо під сумнів існування України як держави. Ви знаєте, що я як Голова партії допомагав нашим військовим обмундируванням, бронежилетами, медикаментами, деяким технічним оснащенням. Буду займатися цими питаннями і в подальшому. Разом з тим є нагальна необхідність в організації допомоги людям, котрі змушені тимчасово покидати територію бойових дій, місця свого проживання. На жаль, держава з різних причин поки що не вирішує їхні проблеми належним чином. Я вже піднімав питання, щоб соціалісти і прихильники СПУ могли прийняти певну частину вимушених переселенців зі Сходу країни в себе. Це буде хорошим кроком з нашого боку. Я вважаю, до захисту суверенітету і територіальної цілісності України, відновлення миру і нормального життя для всіх її громадян ми як проукраїнська політична сила зобов'язані долучитися, використовуючи всі наші можливості!
Вітаю Вас
Гість | 
Із доповіді Голови СПУ Миколи Рудьковського «Про політичну ситуацію в Україні та завдання партійних організацій СПУ на сучасному етапі» на ХХ з’їзді СПУ 21 червня 2014 року
