 Шановні колеги! Мені дуже приємно бачити, як народжується новий соціал-демократичний, соціалістичний рух в Україні. Я переконаний, що це історичний момент. Усі великі справи починалися з першого кроку і цей визначний крок ми робимо сьогодні.
Усі ми, навіть ті, хто має сумніви в успіху справи, повинні розуміти, що всі без винятку політичні проекти, які нині існують в Україні, будуються зверху вниз. З’являється олігарх, який фінансує політичну піраміду, котра зобов’язана лобіювати його інтереси, працювати на його користь. За таким принципом «працюють» усі олігархічні проекти, включно з тим, що очолює Прем’єр-міністр. Бо за ним так само стоять олігархи. Тобто все робиться тільки заради ляльководів. За двадцять три роки в Україні проводилися реформи лише для великого бізнесу, і жодного року реформ для людей.
Та настав час, коли в країні з’явилося політичне об’єднання, котре згуртує людей, які можуть заявити: «Ми представляємо народ України». Хто ще з політичних проектів, що нині йдуть до парламенту, може так сказати? Ніхто, крім нас, Блоку лівих сил! Усі інші представляють великий бізнес, банкірів, олігархів і тих, хто їм служить.
Сьогодні, на першому з’їзді Блоку лівих сил України, зібралися представники політичних партій, громадських організацій. Нас об’єднує одне — майбутнє нашої країни, наша спільна доля. Громадські організації — це рушійна сила в Україні протягом наступних десятиріч. Ми бачимо, як піднявся, зміцнів Кредитний Майдан. Він об’єднав навколо себе десятки тисяч активних людей, практично весь середній клас, який нинішня влада хоче зробити жебраками. Молодіжні й студентські організації, діти війни, об’єднання афганців, чорнобильців, профспілки, які долучаються до нас — усі ці люди формують потік боротьби за соціальну справедливість.
Повірте мені, якщо ми не об’єднаємо людей, котрі прагнуть збудувати соціально справедливу державу, то в Україні «майдани» відбуватимуться щороку і щороку ставатимуть більш кривавими. А коли гинуть люди — це найбільша трагедія.
Чому люди виходили на майдан у Києві? Чому вони вийшли в східній Україні? Бо в суспільстві існує великий соціальний конфлікт між багатими й бідними, бо немає соціальної справедливості. Великий бізнес отримує надприбутки, за рахунок зменшення сплати своїх податків. Заради нього спрощено систему виведення капіталу. За роки Януковича при владі податок на прибуток підприємств зменшився з 35 до 19%.
Мільярдери заробляють навіть на війні, а паралельно для громадян вводиться ганебний півторавідсотковий податок на війну. Замість того, щоб великий бізнес за рахунок своїх надприбутків заплатив за відновлення інфраструктури у південно-східних регіонах України, замість того, щоб він забезпечив належним чином армію, представники великого бізнесу, що перебувають в уряді, застосовують тіньові комерційні схеми. Пригадайте, як Міністерство внутрішніх справ закуповувало бронежилети за 18 тисяч. У той час, як ми всі чудово знаємо, скільки насправді вони коштують, бо багато хто з нас купував нашим військовим форму та засоби захисту. За війну платить народ, платить із власної кишені, платить власним життям. Цей народ змістив Януковича. Цей народ, а не уряд, на власному ентузіазмі утримує цілісність країни.
Причини, що призвели до війни, загальновідомі. Соціальний конфлікт, безробіття, як у Wентрі, так і на Cході країни, заміна одних олігархів при владі іншими. Зараз між ними знову триває боротьба, одні бажають отримати більше повноважень у «своїх» регіонах, інші — хочуть використати патріотичний рух, аби контролювати всю економіку країни.
Сьогодні уряд ставить питання про продаж всього наявного державного майна. При цьому практично за безцінь, адже все це відбувається в умовах війни, коли в громадян України немає грошей на купівлю майна, а жоден європейський бізнесмен, хіба що божевільний, не стане вкладати свої кошти в неблагополучну країну.
Що від такої приватизації отримає держава? Хіба що кошти для виплати місячної зарплатні уряду. Переконаний, що політика, яка здійснюється в інтересах великого бізнесу, веде Україну до краху, і олігархічні клани повинні нести за це відповідальність.
Уряд нещодавно ввів мораторій на індексацію заробітних плат та пенсій внаслідок інфляції. Такого в Україні ще ніколи не було. За рахунок чого тепер будуть виживати наші люди, як будуть віддавати валютні кредити і сплачувати відсотки ті, хто піймався на банківський гачок? Вони практично вже стали жебраками.
Водночас на рефінансування комерційних банків уряд виділив 110 млрд. гривень. Банкіри, за звичай, частину коштів вивели за кордон, не забувши й про тих, хто виділив такі кошти. Внаслідок усього цього курс іноземної валюти зріс до рекордних показників. Розслідувати ж, хто був ініціатором та виконавцем цього злочинного рефінансування, і хто отримав кошти, Верховна Рада не хоче. Такий парламент нам не потрібен!
В умовах кризи потрібно діяти методами, перевіреними в інших країнах. Скажімо, у Греції влада підвищила податок на прибуток для підприємств великого бізнесу до 37%, у Франції підвищили податок на багатіїв до 75%. За рахунок цього наповнюються бюджети, зростає мінімальна заробітна платня, виконуються соціальні зобов’язання держави перед населенням своїх країн.
Наше головне завдання полягає в тому, щоб раніше прийняті соціальні закони виконувались належним чином, тобто повністю і беззастережно. Це стосується всіх верств населення — вчителів, держслужбовців, робітників та пенсіонерів.
Влада говорить про відсутність коштів у державному бюджеті. Переконаний, якщо прийняти закони, про які я говорив, змусити олігархів працювати не лише на власну кишеню, а й на державу, на український народ, то бюджет зросте на 50%.
Стосовно місцевого самоврядування. Якщо громади не будуть контролювати комунальні підприємства, такі як обленерго, облгаз та інші, не матимуть впливу на їх роботу, стабільності в регіонах не буде. Будуть лише перебої з постачанням енергоносіїв та підвищення тарифів. Якщо замість повноважень у місцевої влади будуть лише зобов’язання та печатка, то таке місцеве самоврядування нічого не варте.
Тільки прихід у парламент людей, які поділяють соціал-демократичні погляди, може кардинально змінити ситуацію в країні. Поки у Верховній Раді не буде більшості, підкреслюю — більшості лівих, лівоцентристських партій, у нас буде існувати жебрацький стан всього народу. Якщо ми підписали асоціацію із Європейським Союзом, то цілком логічно було б впроваджувати у життя і європейські соціальні закони та норми. Але цього не відбувається, бо тоді олігархи та їхні представники у владі не зможуть отримувати надприбутки, збагачуватися за рахунок народу.
На завершення свого виступу хочу побажати успіху Блокові лівих сил у його роботі, яку ми розпочинаємо сьогодні. Бажаю, аби ми гідно провели нашу виборчу компанію, зайняли достойне місце в новому парламенті, щоб спільними зусиллями в решті решт ми збудували соціально справедливу державу, засновану на соціал-демократичних та соціалістичних принципах.
Наш девіз: «Справедлива держава — права і відповідальність кожного».
Вперед, до перемоги!
|
Вітаю Вас
Гість | 
