Водночас Устенко заявив, що він не покине офіс СПУ доти, доки не буде визнано ХХ з’їзд партії нелегітимним. Мовляв, з’їзд могли відкрити тільки Голова або Лідер партії, але їх не було на з’їзді (насправді ж, як відомо, на з’їзді був відсутній лише т.зв. лідер П.Устенко, Голова ж СПУ - Микола Рудьковський, незважаючи на жорстку протидію з боку найнятих молодчиків, на ХХ з’їзд прибув і взяв найактивнішу участь у його роботі).

Відповідаючи на ці закиди, Голова СПУ Микола Рудьковський в інтерв’ю одному з інтернет-видань так прокоментував ситуацію: «Людям, які очолювали СПУ, партія дала оцінку ще 12 жовтня 2013 року (на ХІХ з’їзді СПУ. – Ред.) – я був обраний і офіційно зареєстрований Головою СПУ. 21 червня на позачерговому з’їзді ми ухвалили новий Статут, повернулися до принципів демократичного централізму управління партією. Певні особи, діючи в нестатутний спосіб, намагалися зірвати з’їзд, але він все одно відбувся, більшість делегатів узяли в ньому участь».

Натомість П.Устенко звернувся з позовом до суду, вимагаючи скасування реєстраціїМиколи Рудьковського Головою Соціалістичної партії України, зробленого Державною реєстраційною службою України на основі рішення ХІХ з’їзду СПУ. Більше того, П.Устенко заявив, що саме він залишається Головою СПУ – так, начебто не було не лише ХХ-го, а й ХІХ-го з’їзду партії, де він був обраний Лідером партії на підставі змін до Статуту СПУ за його ж особистим задумом.

Ось такі політично-моральні сальто-мортале продемонстрував П.Устенко у своєму нестримному бажанні залишитися «у руля» СПУ. Дивно, з якої причини отака настирність у людини, котра за роки перебування на посаді Голови СПУ довела свою цілковиту нездатність до такої відповідальної ролі?

Зрозуміло, що Окружний адміністративний суд міста Києва, куди П.Устенко звернувся зі своєю позовною заявою, не може аналізувати мотиви такої негідної поведінки екс-керманича СПУ з точки зору політичної моралі. Наразі ж суд зробив правову оцінку. Розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу та додані до неї матеріали, суд встановив, цитую: «12 жовтня 2013 року відбувся ХІХ з’їзд Соціалістичної партії України, на якому були прийняті зміни до Статуту та Програми партії, а також зміни до керівних органів партії, зокрема Рудьковського Миколу Миколайовича обрано Головою партії, а Устенка Петра Івановича – Лідером партії,про що свідчить Протокол ХІХ з’їзду Соціалістичної партії України від 12.10.2013 року (копія міститься в матеріалах справи).

Постановою XIX з'їзду Соціалістичної партії України від 12.10.2013 року було затверджено Голову Соціалістичної партії України – Рудьковського Миколу Миколайовича.

Протокол XIX з'їзду Соціалістичної партії України від 12.10.2013 року та Постанова XIX з'їзду Соціалістичної партії України від 12.10.2013 року підписано Головою СПУ – Рудьковським Миколою Миколайовичем та Лідером СПУ – Устенком Петром Івановичем та засвідчено печаткою Партії».

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог П.Устенка, говориться в Постанові Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/9804/14 від 26 серпня 2014 року. Далі описуються підстави, на основі яких суд постановив: у задоволенні позовних вимог відмовити.

Отже, Окружний адміністративний суд міста Києва на основі законів Українипідтвердив, що Головою Соціалістичної партії України є Микола Миколайович Рудьковський.

Чи погодяться П. Устенко і Ко з цим рішенням – покаже час. Але якщо вони й надалі будуть оскаржувати абсолютно очевидні речі щодо легітимності рішень ХІХ-го і ХХ-го з’їздів СПУ, то тим самим тільки підтвердять, що справжньою метою цієї абсурдної колотнечі є завдання не допустити соціалістів до участі в парламентських виборах 2014 року під прапором своєї партії.

Залишається лише сподіватися, що здоровий глузд і відповідальність перед своїми колишніми товаришами по партії і суспільством таки переможуть. В іншому разі соціалісти будуть змушені шукати можливий формат участі в позачергових виборах до Верховної Ради, продовжуючи боротися за свою партію.

Газета "Товариш"