До редакції "Товариша” надходить багато листів від дітей війни з питаннями щодо захисту їхніх соціальних прав. Сьогодні на деякі з них ми попросили відповісти юридичну службу громадської приймальні Черкаського обкому Соціалістичної партії України. Як дітям війни добитися виконання рішення суду?
В Україні станом на 1 січня 2013 року дітям війни належить виплатити 1 млрд. 778 млн. грн. відповідно до судових рішень, які не підлягають оскарженню. Наприклад, за офіційними даними Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 2008 по 2011 рр. діти війни направили більше 129 тис. позовів до суду, відсудили і отримали 71,3 млн. грн. Переважну більшість позовів до суду цій категорії громадян допомогли оформити в юридичній службі громадської приймальні Черкаського обкому та райкомах СПУ. Але станом на 1.01.2013 р. дітям війни області не виплачено 31,7 млн. грн., хоч рішення судів уже давно вступили в законну силу. Зазначимо, якщо раніше виконанням згаданих судових рішень займалася виконавча служба, то з прийняттям Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” функції виконання судових рішень по справах, відповідачами по яких є державні органи (в нашому випадку Управління Пенсійного фонду) перейшли до органів Державного казначейства. Тому і звертатися після отримання рішення суду треба саме в цей державний орган. Згаданий Закон вступив в силу 1 січня 2013 року. З цієї дати, судячись з УПФ, правильно просити в судовому позові не "…зобов’язати здійснити перерахунок та виплатити…”, а "…стягнути…”, тому що Держказначейство не примушує державний орган (УПФ), а згідно цього Закону, списує кошти на користь позивача. Що ж робити, якщо судова постанова була прийнята до вступу в дію Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”? У цих судових постановах суд, вирішивши питання про право, (Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною з *** по *** включно та нарахувати і виплатити йому цю допомогу за вказаний період) не чітко визначив спосіб виконання цієї постанови. Тому і виконавча служба не мала можливості виконати виконавче впровадження, а зараз не може виконати Держказначейство. Вихід: Керуючись відповідними статтями Конституції та Кодексу адміністративного судочинства України, треба звернутися із заявою до суду першої інстанції з проханням про зміну порядку та способу виконання постанови суду, а саме: Стягнути з відповідного Управління Пенсійного фонду України та виплатити позивачеві недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з *** по *** включно, за виключенням виплаченого підвищення за вказаний період. Відповідний зразок заяви до суду про прийняття додаткової постанови про зміну порядку та способу виконання постанови суду є в розпорядженні редакції "Товариша”. До речі, аналогічно добиватися виконання судових рішень можуть і чорнобильці. Як дитині війни можна отримати статус учасника війни? Згідно зі ст. 9 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” статус учасника війни присвоюється особам, які під час війни працювали в тилу: на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радгоспах, на спорудженні оборонних рубежів. На статус учасника війни можуть претендувати і ті, хто в цей період навчався в ремісничих, залізничних училищах, училищах фабрично-заводського навчання та інших закладах профтехосвіти, а також на курсах професійної підготовки тощо. Особи, які народилися до 31 грудня 1932 року включно, можуть подати заяву про присвоєння їм статусу учасника війни і наявні в них документи, що підтверджують факт роботи (навчання) в період війни. Заяву та документи потрібно надати на розгляд до спеціальної комісії при територіальному Управлінні соцзахисту населення за місцем проживання.
Підставою для надання статусу учасника війни можуть бути: - документи, що підтверджують факт роботи під час війни, особові рахунки та відомості на видачу заробітної плати, висновки медико-соціальних комісій; - посвідчення, атестати, характеристики, евакуаційні листи, документи держав, з якими підписані міжнародні угоди; - документи органів внутрішніх справ, суду, органів прокуратури, дізнання та слідства; - документи партизанських загонів, підпільних груп; - акти, документи заготівельних організацій, кооперативних об’єднань, управлінь сільського господарства, відповідних місцевих та інших органів державної влади та громадських організацій; - дані господарських книг, довідки архівів та інших органів; - посвідчення про урядові нагороди, нагородні листи, почесні грамоти та інші документи.
За відсутності документів та інших доказів факт роботи в період війни повинен бути підтверджений як мінімум двома свідками. Такими свідками можуть стати ті, хто знає заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві (установі, організації) або в одному населеному пункті, і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджують роботу заявника. Крім того, свідками можуть бути особи, які є ветеранами війни, мають статус учасника війни і факт їх роботи за час, про який вони свідчать, у свою чергу встановлений показниками свідків. А от питання встановлення статусу учасника війни для осіб, які народилися після 31 грудня 1932 року, може бути вирішене тільки після надання вищевказаних документів. У цьому випадку інформація, надана свідками, ніякої сили не має і комісією не розглядається. До речі, статус учасника війни надає більш вагомі пільги, ніж статус дитини війни.