В історії нашої країни останнього періоду майже збіглися в часі дві події - прихід на пост Президента України  Віктора Януковича і оновлення керівництва СПУ. Перемога Віктора Януковича знаменує собою перехід від «балаганної демократії», яку демонстрували  при владі НУНС і БЮТ, до більш відповідної до  вимог часу форми правління в Україні. Перехід до цієї форми супроводжується такими діями переможців (коаліція в складі ПР, КПУ, НП), котрі вселяють надію на можливість реального руху до демократії європейського зразка, в якій, поряд з ринковими засадами гармонійно поєднані керованість суспільством з боку держави з потужним  і всезростаючим соціальним захистом трудящих, забезпеченням підвищення ефективності економіки, на основі її демократизації і розвитку конкурентноздатності. Але тривогу в суспільстві викликають ті факти, що випливають із економічної і соціальної природи партії регіонів – партії нинішнього Президента України. Справа в тому, що основу її складають капіталісти, які об’єднані тими, кого називають «олігархами». Капіталізм, з якого виросли і виростають ці «олігархи» - це дикий капіталізм первісного нагромадження, капіталізм, в якому панує психологія наживи на кшталт «тирь по карманах, поки немає порядку». Саме це викликає сумнів у можливості намірів Президента і його прихильників, які нібито дозріли до необхідності переходу від згаданого капіталізму до дійсно цивілізованого європейського зразка. В цій ситуації Президенту України  Віктору Януковичу і його прихильникам в ПР потрібна допомога з боку інших прогресивних сил України. Однією з таких сил є Соціалістична партія України. Виходячи із своїх програмних завдань, вона завжди тримала курс на цивілізований розвиток України, на основі ринкових засад, потужного соціального захисту, соціальної держави. Таке прагнення до вказаних цінностей ще більше загострилося після зміни керівництва СПУ і дій по її реальному оновленню, відповідно до діючої Програми партії та Статуту.

Необхідність зміни керівництва партії, зміни стилю і методів її функціонування, мають об’єктивний і суб’єктивний характер. Об’єктивні причини змін у діяльності партії, ті ж самі, що призвели до заміни «балаганної демократії» Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко на більш реалістичне і відповідне до розвитку України правління. Суспільна необхідність нового етапу розвитку не могла не викликати і змін в партійному механізмі дії,  розпочатої зі зміни її керівництва, що і стало поштовхом до процесу змін в усіх ланках в діяльності партії на засадах, які виходять з реалій сучасності і ведуть її до рівня завоювань європейської соціал-демократії. Наразі він набагато вищий за наш (на нинішньому етапі розвитку)  і є черговим кроком сходження до соціалізму, котрий є  метою партії.

Таким чином, можливості оновлення партії і оновлення держави органічно пов’язані. Оновлення партії є передумовою оновлення держави і суспільного ладу України. Перетворити ці можливості в реальність – головне завдання партії.

Саме на цей час змін в партії і суспільстві припали нинішні вибори до місцевих рад. Участь і досягнення високих результатів в них стане, як сказав новий голова СПУ Василь Цушко, - «іспитом для усієї партії». В чому ж  полягатиме сутність згаданого іспиту? В здатності привернути до соціалістів якомога більшу кількість виборців. Чи можливо це? Як це зробити?

Нині встановилося панування капіталізму, керованого сучасними олігархами. Трудящі України бачать, як мало різниці по відношенню до них проявляють НУНС і БЮТ з одного боку та ПР з іншого. В суспільній свідомості громадян України, а більшість їх – трудящі, поступово визріває думка , що звільнюватися від кабали капіталізму, в яку люди  потрапили, вони повинні самі, без НУНС, БЮТ та ПР. Прості українці вже втомилися перебігати від БЮТ до ПР, або чогось подібного,  в надії «вирвати» у частини панівного класу цього разу трохи більше, аніж їм вже пропонували на попередніх виборах. З’явилася розуміння потреби боротьби за власні інтереси. Задоволення ж цього інтересу, в перспективі веде до соціалізму. З визріванням економічних умов,  самостійна боротьба трудящих  буде наближати їх від гноблення до власної свободи,  до соціалізму, створеного самими трудящими. Перші прояви такого мислення самостійної боротьби вже спостерігаються. Завдання партії в цей час - знайти способи і методи привнесення у свідомість трудящих думок про необхідність їх власної боротьби за власний інтерес. Це стратегічний напрям роботи соціалістів у нових умовах на майбутнє. Коли ж, під впливом партії та її союзників вдасться залучити до такої боротьби більшість трудящих, ми, трудящі, зможемо реалізувати завдання, яке поставив при вступі на посаду новий Голова СПУ В.П.Цушко, щодо «формалізації власності», тобто її обліку і контролю. Саме з цього моменту може бути створений організований, цілеспрямований рух до оволодіння нею в інтересах трудящих, тобто рух до соціалізму.

Однак, поки що левова частка електорату чекає на те, що її хтось буде захищати ( а не трудящі себе, як має бути). В більшості своїй вони є чесними трудящими людьми, які  у Верховній Раді так і на місцях, як правило, представлені лівими недостатньо. Звичайно, без підтримки самих трудящих – їх сил замало, щоб докорінно змінити ситуацію на користь соціалізму. Але, якби цих зусиль не було б, ситуація для трудящих погіршувалася б ще більш стрімко і катастрофічно. Такий стан речей склався напередодні виборів у місцеві ради для країни і для партії. Виходячи з цього повинні зробити правильні висновки і соціалісти і безпартійні, а звідси випливає те, що йдучи на вибори і, обираючи соціалістів у владу, трудящі матимуть у владі:

    Володимир Еш, секретар Кіровоградського ОК СПУ.